Резервний потік у DCAST: що відбувається, коли відмовляє кодер

У кожного продюсера прямих ефірів є історія про момент, коли трансляція впала: ноутбук, який вирішив оновитися, Wi-Fi на майданчику, що ліг, щойно зібралися глядачі, кодер, що перегрівся на сонці. Коли ви продаєте квитки на таку подію, в історії з’являється ще й розділ про повернення грошей.

DCAST дає змогу надсилати другий, резервний потік у ту саму трансляцію. Якщо основний потік зупиняється, глядачі продовжують дивитися резервний — у тому самому плеєрі, за тим самим посиланням, — а трансляція повертається на основний, щойно той знову стабільний. У цій статті пояснюємо, як це працює, що бачать глядачі і як налаштувати резерв, який справді вас захищає.

Ідея одним абзацом

Ви запускаєте два незалежні джерела для однієї події — два кодери або два комп’ютери, в ідеалі на двох різних інтернет-підключеннях. Обидва надсилають у DCAST те саме шоу. Один іде на звичайну (основну) адресу трансляції, інший — на адресу з рядка Резервна URL-адреса, з тим самим ключем трансляції. DCAST стежить за основним потоком. Поки з ним усе гаразд, глядачі отримують основний. Коли він перестає передавати відео, DCAST перемикає ефір на резервний. Коли основний повертається і лишається стабільним, DCAST перемикається назад.

Де знайти резервну URL-адресу

Відкрийте налаштування трансляції й подивіться на вкладку Підключення. Поруч з адресою основного сервера ви побачите другий рядок — Резервна URL-адреса. На тарифах PRO і VIP резервна URL-адреса є в кожної RTMP-трансляції. На інших тарифах рядок видно, при спробі скопіювати його DCAST підкаже, на якому тарифі він доступний, а сама резервна адреса потік не приймає.

Вмикати нічого не треба: резервний потік використовується, коли на резервну адресу справді надходить потік. Якщо ви надсилаєте лише основний, трансляція працює точно так, як і завжди.

Резервний потік використовує той самий ключ трансляції, що й основний. Вам не треба вести другий ключ чи другу трансляцію — ви налаштовуєте другий кодер на резервну URL-адресу і ключ, який у вас уже є.

Що бачать глядачі під час перемикання

Глядачам нічого не треба перезавантажувати. Сторінка перегляду, вбудований плеєр на вашому сайті, чат і лічильник глядачів лишаються на місці; змінюється лише джерело за ними.

Дві чесні деталі:

• Перемикання не проходить непомітно. У момент перемикання глядачі бачать заминку на частку секунди, поки DCAST підхоплює інший потік. Звук на стику плавно затихає і знову наростає, щоб не було клацання, але два кодери ніколи не видають абсолютно однакову картинку й звук в ту саму мить. Головне — трансляція триває, а не обривається.
• Якщо зникли обидва потоки, плеєр показує чорний екран і тишу й продовжує чекати, а не завершує ефір. Щойно повертається будь-який із потоків, повертається й картинка.

Підключіть резервний потік до того, як натиснете «В ефір»

Запустіть обидва кодери до того, як натиснете В ефір у DCAST. Коли на момент «В ефір» резервний потік уже підключено, ефір одразу починається захищеним шляхом, і подальший збій коштує глядачам лише заминки на частку секунди під час перемикання.

Резервний потік, що підключається, коли ви вже в ефірі, теж працює, але DCAST спершу має перевести запущений ефір на захищений шлях. У цей момент глядачі бачать одну коротку заминку; після неї резервний потік працює як завжди.

Чому перемикання зберігає якість картинки

DCAST не декодує й не перекодовує вашу картинку, щоб перемкнутися між потоками. Він переходить з одного потоку на інший на ключовому кадрі — у точці, з якої відеопотік можна чисто почати. Тому перемикання дешеве, а картинка лишається точно такою, якою її видав ваш кодер.

Звідси й одне практичне правило: встановіть інтервал ключових кадрів 2 секунди на обох кодерах. Що довший інтервал ключових кадрів, то довше перемикання чекає на чистий стик.

Як побудувати резерв, який справді захищає

Резервний потік захищає лише від тих збоїв, які він не поділяє з основним. Перед подією пройдіться цим списком:

Найпоширеніша помилка — два кодери на одному ноутбуці й одному Wi-Fi. Це захищає від одного збою програми — і більше ні від чого.

Зробіть обидва потоки максимально схожими: та сама роздільна здатність, частота кадрів, частота дискретизації звуку й інтервал ключових кадрів. Тоді глядачі менше помічатимуть перемикання.

Чого резервний потік не замінює

Вашого власного запису. Завжди записуйте ефір локально принаймні на одному з кодерів. Це ваша майстер-копія, незалежна від будь-якої мережі чи платформи, і найкраще джерело для змонтованої версії запису.

Репетиції. Перевірте резервний потік до події: запустіть обидва потоки, натисніть «В ефір», відкрийте сторінку перегляду, потім зупиніть основний і переконайтеся, що трансляція триває. Знову запустіть основний і подивіться, як він повертається. П’ять хвилин репетиції — саме те, що перетворює резервний потік із надії на план.

Які трансляції можуть використовувати резервний потік

Резервний потік працює для трансляцій, які ви надсилаєте з кодера через RTMP. Трансляції з камери в браузері, з HTTP-джерела чи з файлу резервну адресу не використовують: у першої за задумом немає другого кодера, а дві інші — не живі потоки від кодера.

Для кого це

• Автори, які продають доступ — платні події, курси, підписки, — для яких збій означає повернення грошей і втрачену довіру.
• Конференції та церкви, що транслюють з майданчиків, інтернет яких вони не контролюють.
• Спортивні та виїзні трансляції, де резервна мобільна лінія — реальний спосіб захистити шоу.
• Усі, кому хоч раз доводилося писати «вибачте, трансляція впала».